Поховайте мене у могилі
невідомого поета.
На камені напишіть:
"Той, хто боргував за комірне,
але оплачував зорепади,
перегони польових коників
і серпневі концерти цвіркунів".
Не рахуйте жінок,
які приноситимуть квіти, -
я їх не знав,
але міг би усіх кохати.
Не ставте огорожу -
забуття проїсть
навіть стіни.
Смерть - це солодке заслання
у вічність, кажу вам.
"Хто тут лежить?"
"Не знати.
Можливо, й Овідій..."
04.06.2026 р.