Дівчина, яку ти уперше
поцілував,
жила біля сільського
цвинтаря.
Вона мала багато
веснянок
і ще неторкані уста.
Ніч замкнула молодика
у скриню хмари
і ви розглядали один одного
губами та пальцями.
Потім ти біг,
знетямлений щастям,
повз цвинтар
додому.
Тіні померлих сусідів
бовваніли помежи хрестів.
"А чий то такий скорий
до дівок?" - питали.
"То наш, дяківський, -
сказала твоя покійна бабуся. -
Не лякайте хлопця".
25.08.2026 р.