Якби ти працював
ветеринаром
на скотобійні,
або ж водив
на розстріли,
як Микола Хвильовий,
ворогів революції,
тоді ти теж би чманів
від наркотика ніжності,
слухаючи вечірні
передачі
закоханого солов'я.
Ти палив би листи
до самого себе,
щоб жоден рядок
жалю
не ходив
услід за тобою.
Витирав би
не виспане лице
багряним
рушником світанку,
і думав,
чи твоя смерть
надихнула б когось
на слова
про любов...
Дописати коментар