Вірш про котів

 

-Якби ти могла задати Богу

на його брифінгу

під час поїздки

на Землю

одне питання, -

це було б щось

про вічність?

Про те,

як отримати

страховий поліс

до раю?

- Ні. Мене непокоять коти.

Чому вони всюди і скрізь?

Чому вони

вимагають від нас

ласих шматків,

дряпають двері,

займають наші ліжка,

поводяться так,

наче Всесвіт

було створено

саме для них?

Вони справді знають

про нас менше,

аніж ми про них?

Коти багато сплять.

Але чи їм

сняться, як і нам,

кошмари?..

- Гей, дитино, стоп?

Хіба це одне питання? -

сміється Бог,

і лагідно погладжує

кота

на колінах.