РАХУНОК 8
З ліжка свого
бачу
трьох птахів
на телефонному
дроті.
Один відлітає.
Потім —
ще один.
Залишається один,
а тоді
й він
зникає.
Моя друкарська машинка
все ще,
мов надгробок.
І я
опустився до того,
що спостерігаю
за птахами.
Просто подумав,
що повідомлю
тобі про це,
йолопе.
ОСЬ Я ТУТ
знову п'яний о 3-й ночі після випитої другої пляшки
вина, я надрукував від десятка до 15 сторінок
поезії
старий чоловік
ошалілий від плоті молодих дівчат у цих
згасаючих сутінках
печінки нема
нирки здають
підшлункова всралася
тиск під стелю
поки весь страх змарнованих років
регоче між моїми пальцями ніг
жодна жінка не житиме зі мною
жодна Флоренс Найтінгейл не дивитиметься
шоу Джонні Карсона
якщо у мене трапиться інсульт, я лежатиму тут шість
днів, і мої троє котів жадібно рватимуть плоть
з моїх ліктів, зап'ястків, голови
радіо гратиме класичну музику...
я обіцяв собі ніколи не писати віршів старого чоловіка
але цей — кумедний, розумієш, його можна вибачити, бо
я вже давно вичерпав самого себе, а тут іще
дещо лишилося
тут о 3-й ночі я витягну цей аркуш із
друкарської машинки
наллю ще один келих і
вставлю
займуся коханням зі свіжою новою білизною
може, пощастить
знову
спершу
мені
потім
тобі.
