Хто вам сказав, що ви - поети?
Мене бере печаль і лють,
Коли рядки, немов котлети,
На таці сцени подають.
Ах, публіка від щастя мертва,
Слова розжовує гуртом.
Поезіє, ти вже не церква
Для сповіді і молитов.
Ти - балаган в кутку епохи,
Де як не блазні, то ляльки
Торочать щось про катастрофи
І про любов,
І про зірки.
20 - 22 травня 1990 року