Один смуток, два жалі
Закрутили білу хугу.
Коні просяться мої
З холодин твойого лугу.
І просив їх, і благав,
Срібні їм кував підкови.
Та прогіркла вся трава
Твоїм словом,
моїм болем.
Попіл неба.
Дві зорі
Впали лугові в долоні.
В стайні б'ються мої коні.
Один смуток, два жалі...