***
А біль знайшов нас у блакиті,Коли ми танули в цілунках
На тебе він накинув сіті
І вдарив просто в серце лунко.
Ти не заплакала від болю,
А лиш безпомічно мовчала.
Моя любов понад тобою
Літала, квилила, ячала.
А ніч була - як чорне поле.
І треба йти, бо ж не минути.
Я чув, як серце твоє кволе
Стогнало:" Бути чи не бути?"
Та біль принишк.
І ніч минула.
У вікна бився птахом день.
І ти заснула. ти заснула
на березі моїх грудей.
1981 р.