Закуй, зозуле...

Закуй, зозуле.
Не мені,
А хлопчаку, що рве черешні,
Де паркана соснові верші
Й сусіда очі у вікні.
Де кожна палиця ще кінь,
А в снах, що мріями голодні,
Ракетоплани на городі
Стартують, цілячись в зірки.
Накуй йому такі літа,
Щоб він не зміг порахувати
Й побіг заcмучений до хати,
Де його матір молода.

Мені ж не треба.
Я вже чув
Твої пророцтва непомильні.
Вже сам, як птаха.

Вже лечу
Літа кувати Україні.

Збірка "Власник місяця", 1990 рік.