А була б поема,
Найкраща у світі,
Про чорне, як смола,
Небо півдня,
Про плюшевий шепіт моря,
Про човен,
Що здригався на мілині,
Коли торкалась його
Біла рука маяка.
І була б у ній казка,
Серйозна казка,
Про веселу жар-птицю
З голубого вогнища,
Що відбилась в зіницях
Твоїх очей
І серце моє потривожила..
І була б та поема,
Найкраща у світі,
Про безглуздість прощань
І негаданість зустрічей,
Про маленькі листи
Із великими мріями,
Якби слово твоє,
Одне тільки слово...
Збірка "Проміння стежок", 1985 рік.
