Ця війна старша
за твоїх трьох онуків.
Вона довша
за твою школу,
університет
і два перші кохання.
Вона пересиділа у кутку
всі свята,
чекаючи, доки
скапають додолу
останні свічки радости.
Вона вплелася у спогади,
як сивина у волосся.
Вона регоче
з обіцянок миру,
як стара курва,
що знає ціну словам,
кинутим проти вітру.
Тепер
ти вчиш своїх онуків
розпізнавати
не співи птахів,
а типи набоїв,
що падають
на голови
з неба.