Писати вірші марудно й нудно,

Коли оскомить від цукру слави.

Це так, мов їхати зранку в Рудно,
Щоб там напитися львівської кави.
Той, Хто читає в мені про Себе,
Коли приходить з майстерень тиші,
Кладе блакитні сувої неба.
І теж не пише...

23.02.2023

Post a Comment

Нові Старіші