Білій собі на тому боці

Білій собі на тому боці,

А я – чорнітиму на цім,

Тримаючи тебе на оці,

Що стало схожим на приціл.

Світ звузився до коридору,

Блукаю в нім, як ница тінь.

І видива старих хотінь

Не поривають більше вгору.

Тебе немає в них. Тому

Я сам замкнувся у тюрму.

Дивлюсь похмурі сни, як фільми.

Та часом твій щасливий сміх

Спадає з неба, наче сніг.

І я кричу, мов божевільний...