вишні, сніг


Пора екзаменів,
Пора ночей прокурених.
"Просніться, хлопці,
Довго щось спите."
Весілля снігу.
Білий і зажурений,
На вишняку він вдумливо цвіте.

Мовчить вишняк, 
Заметами обступлений.
На пучку бруньки гляну
І за мить
Себе спитаю тихо і розгублено:
"А чим тобі весна ця заболить?"

Бо все пливу кудись в життєвій повені,
Читаючи тайнописи доріг.
Знайти б своє, своє, а не дароване,
І ждати сніг,
свій перший-перший сніг.

1979 рік

Post a Comment

Нові Старіші