Твоя любов мені – єдина.
Вона мої надія й страх.
Вже мерзне річці срібна спина
і твердне неба синій дах.

Боюсь тебе!
Боюсь, як смерті.
Невідворотна ти мені.
Багато днів за мною стерті,
Гніздяться ночі у вікні.
Але тамую ляк і подив.
Сміюсь і плачу. Я – не я!

Ти йдеш. Ти з осені виходиш.
Волосся – крила журавля.

80-ті роки.

Post a Comment

Нові Старіші