Щасливі не пишуть.
Вони надто стурбовані своїм щастям.
- Куди б його притулити? -
Мучать питанням родину.
- Постав його у кутку, -
радить батько. -
Моє теж там стоїть ще з весілля.
- Краще оправ у рамку
І почепи на стіні,
Щоб я не розбила,
Коли прибиратиму в хаті, -
Каже матір.
- Заховай його, дитино, до скрині, -
Підказує бабця. -
Люди мають лихе око,
Ще зурочать, нехай їм грець...
Щастя - то велика морока.