***
Вернуся в дім під клекоти лелечі,
Де ластівки під дахом гнізда в'ють,
І батькові у той найперший вечір
Я розповім про молодість свою.
Мовляв, ходив, людей уважно слухав.
Писав собі од щастя чи з біди.
Не докучав, як муха біля вуха.
Ось повернувся.
Мабуть, назавжди...
Я не злякаюсь докорів пекучих,
Бо ж власне серце гірше накричить.
Одне болить, одне мене лиш мучить:
А що, коли мій батько промовчить?
Зі збірки "Проміння стежок" (1985 р.)
На фото - мій батько.
