Минули покоління золоті.
Лиш сяйво нас засліплює із пітьми.Ми чуємо слова їх заповітні
І забуваєм на своїй путі.
Що ми несем?
Буяння а чи тлін?
Здригається землі роздерте тіло.
Як варвари між купами руїн
Допалюємо те. що не згоріло.
Зі збірки "Власник місяця" (1990 р.)