Прожити легко й вмерти молодим,

Щоб плакали не вдови, а коханки.

Розвіятись у небі, наче дим,

Всміхаючись до всіх

З екрана рамки...

 

Вже так не буде.

Будуть тління й цвіль.

Як на душі

розпачливо і гірко!

З вікна поглянеш -

Там бездомний біль

Вже руки потирає

На задвірку.

Post a Comment

Нові Старіші