Ліниво з паші сунуть табуни.
Маленький пастушок
з вербовим прутом
Зганяє із корови комашню
І думає про сонце, що сідає
Спочити у гнізді десь за селом.
Воно. мабуть, таке, як наш лелека.
Лиш більше і не ловить жабенят.
Ото б злетіти й випросити в нього
Пір'їнку із сліпучого пера.
Вже добре череда минулих літ
Пішла за вигін у густі тумани,
А я шукаю те русяве сонце
Ночами в хащах непролазних снів.
1979 р.