Старість

 Попереду тебе старість
Налягає на ціпок,
Спотикається на власних зморшках,
Ковтає валідол,
Припадає беззубим ротом
До кисневої маски.

Зупиняєшся, щоб розглянутися
За жінками.
Вони сьогодні особливо чарівні.
Коханки сонця.
Наложниці літа.


Євнухи із повними гаманцями
Вдають із себе
Їхніх чоловіків.

У тебе є план.
Потрібні революція.
Терор кохання.
Розстріли за ув’язнення краси.
За це не шкода померти...

Але старість вже смикає
Тебе за рукав,
Щоб передати ціпка.
«Бери, - каже. – Бери, він - твій…»