Старість

 Попереду тебе старість
Налягає на ціпка,
Спотикається на власних зморшках,
Ковтає валідол,
Припадає беззубим ротом
До кисневої маски.

Зупиняєшся, щоб розглянутися
За жінками.
Вони сьогодні 

особливо чарівні.
Коханки сонця.
Наложниці літа.

Євнухи із повними гаманцями
Вдають із себе
Їхніх господарів.

У тебе є план.
Потрібні революція.
Терор кохання.
Розстріли 

за ув’язнення краси.
Задля такого варто пожити...

Але старість вже смикає
Тебе за рукав,
Щоб передати ціпка.
«Бери, - каже. – Бери, він - твій…»