Лежить моя сумна земля.
В тіні - хатини білолиці,
В тіні - криниці, навіть птиці,
В тіні - колиска й немовля.
Ми звиклись з нею,
Бо щоразу
Вливали в нашу горду кров
Отруту царського указу
В солодкій мові постанов.
Неначе риби, що під льодом,
Шукаєм продихів віки.
І вже не знати, чи народ ми,
Німі нащадки козаків.
Регочуть Понтії Пілати
З балконів сонячних, терас.
Бо ми не хрест несемо - грати, -
І з кожним днем все менше нас.
-------------------
Збірка "Власник місяця", 1990 рік.
Збірка "Власник місяця", 1990 рік.